Корсунь-Шевченківський РАЙОН

Офіційні сайти органів влади

Загальні відомості про Корсунь-Шевченківський район

Поштова адреса: 19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Червоноармійська, 9

Електронна адреса: kors-rada@bigmir.net

Телефон для зв’язку: (04735) 2-39-66

Голова районної ради – Рябошапка Володимир Миколайович, тел.: (04735) 3-00-08

Заступник голови районної ради – Видута Анатолій Григорович, тел.: (04735) 2-40-20

Кількість депутатів районної ради: 50

Сільські та селищні ради

Загальна інформація про район

Дата утворення: 1923 рік.

Площа: 897 кв. км

Географічні дані: район розташований у лісо-степовій зоні північної частини Черкаської області, межує з Лисянським, Звенигородським, Городищенським, Черкаським, Канівським районами Черкаської області та Богуславським районом Київської області. Відстань до обласного центру: залізницею – 109 км; шосейними шляхами – 87 км, до м. Києва: залізницею – 204 км; шосейними шляхами – 142 км. Протяжність Корсунь-Шевченківського району зі сходу на захід – 46 км, з півночі на південь – 32 км.

         Корсунь-Шевченківський район /до 1944 – Корсунський/ – адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. З ХІ століття Корсунщина – окрема волость.          Територіально район розташований у межах Придніпровської височини, що являє собою малогорбисте плато, пересічене річковою і густою болотно-яристою мережею, густота якої досягає 0,6-0,8 км² на 1 км², а глибина до 20-40 м.

         На території  Корсунь-Шевченківського  району протікає р. Рось, переважно з крутими кам'янистими берегами, та її численні притоки, серед яких найбільшими є Хоробра, Нехворощ, Порізовиця, Листвинка, Саковиця, Калинка. Клімат району помірноконтинентальний, середньорічна температура повітря становить +7,7°С у т.ч. найхолоднішого місяця /січень/ – д -4,8° до -5,2°С найтеплішого /липень/ – від +13° до +20,4°С. Максимальна температура повітря, що зафіксована на території району, +36°С, а мінімальна -30°С. Останні весняні морози припадають на третю декаду березня, а перші осінні заморозки спостерігаються в першій декаді жовтня. Безморозний період продовжується близько 160 днів. У малосніжні зими, за низьких температур грунт промерзає на глибину від 30 до 100 см. Середньорічна кількість опадів у середньому 460-565 мм, з них 300-350 мм випадає під час вегетаційного періоду, що триває 160-180  днів. Основний напрямок вітрів протягом року західний і північно-західний. Влітку інколи спостерігаються суховії.

         Геологічна характеристика: Корсунь-Шевченківський район розташований у центральній частині Українського кристалічного щита /Корсунсько-Новомиргородський плутон/, у геологічній будові якого брали участь кристалічні породи докембрія, що четвертинними відкладами представлені лесом товщиною 12-14 м. У товщину лесових відкладів вклинюється морена дніпровського віку, перекрита зверху й підстелена знизу флювіогляціальними пісками. На невеликих схилах товщина лесових відкладів збільшується до 15-20 м, на крутих схилах зменшується до кількох метрів або зовсім відсутня, тоді на поверхню виходять корінні породи. Виходи гранітів на поверхню зустрічаються у долинах р. Рось та її приток. На східній околиці м. Корсунь-Шевченківський, на лівому березі р. Рось у відпрацьованому кар'єрі "Тартак" оголюються граніти рапаківі зеленувато-сірого кольору із світло-сірими порфіроподібними вкрапленнями.

         Ґрунтовий покрив, в основному, складають чорноземи. Дослідження грунтів у Корсунь-Шевченківському районі проводив у 1959 р. загін ґрунтознавців кафедри ґрунтознавства Української сільськогосподарської академії. Так, ними, зокрема, виділено 115 різновидів ґрунтів, об'єднаних в агровиробничі типи.

         Корисні копалини: на території району є сірий та рожевий граніти /бл.7824 тис.м³/, пісок для силікатних виробів /бл. 100 тис.м³/, поклади торфу /балансові запаси бл. 1476 тис.м³/. У кар'єрі "Сівач" раз на 3-4 роки відкривається пегматитова жила, в якій зустрічаються мінерали: димчастий кварц /раухтопаз/, моріон, крижаний кварц, топаз, флюорит.

         Всього земель у межах району 89621 га. В тому числі: ріллі – 46093 га, перелогів – 4457 га, сіножатей – 5023 га, пасовищ – 5081 га, багаторічних насаджень – 1409га, під господарськими будівлями та дворами – 792 га, під господарськими шляхами і прогонами – 532 га, лісів та інших лісовкритих площ – 21047 га, забудованих земель –2760 га, відкритих заболочених земель – 648 га, відкритих земель без рослинного покриву – 534 га, води – 1238 га.

         Основні породи дерев: хвойні /сосна – 36%/, твердолистяні /дуб – 43%, граб, ясен – 10%/, м'яколистяні /береза і вільха – 1%/.